марнослівний
МАРНОСЛІВНИЙ, а, е. Який має нахил до марнослів'я.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | марнослівний | марнослівна | марнослівне | марнослівні |
Родовий | марнослівного | марнослівної | марнослівного | марнослівних |
Давальний | марнослівному | марнослівній | марнослівному | марнослівним |
Знахідний | марнослівний, марнослівного | марнослівну | марнослівне | марнослівні, марнослівних |
Орудний | марнослівним | марнослівною | марнослівним | марнослівними |
Місцевий | на/у марнослівному, марнослівнім | на/у марнослівній | на/у марнослівному, марнослівнім | на/у марнослівних |