лижник
ЛИЖНИК, а, ч. Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом. - Тарасе Демидовичу! Та ви ж - справжній лижник! (Збан., Малин. дзвін, 1958, 302); Низка лижників з'явилася з-за лісу. Вони швидко котилися з гори (Собко, Стадіон, 1954, 287); // Боєць, засобом пересування якого є лижі. Лижники захопили станцію і перерізали єдину дорогу для відступу Торопецькій групі, яка хотіла прорватися на південь (Тют., Вир, 1964, 502).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лижник | лижники |
Родовий | лижника | лижників |
Давальний | лижникові, лижнику | лижникам |
Знахідний | лижника | лижників |
Орудний | лижником | лижниками |
Місцевий | на/у лижнику, лижникові | на/у лижниках |
Кличний | лижнику | лижники |