китобоєць
КИТОБОЄЦЬ, бійця, ч. 1. Судно, призначене для китобійного промислу. Як правило, китобійці вночі лягали в дрейф (Наука.., 5, 1958, 55)
2. Те саме, що китобій 1. Застосування капронових канатів для зчалювання суден дозволило китобійцям флотилії «Слава» перевантажувати забитих китів на борт флагмана (Веч. Київ, 20.II 1957, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | китобоєць | китобійці |
Родовий | китобійця | китобійців |
Давальний | китобійцеві, китобійцю | китобійцям |
Знахідний | китобійця | китобійців |
Орудний | китобійцем | китобійцями |
Місцевий | на/у китобійці, китобійцеві | на/у китобійцях |
Кличний | китобійцю | китобійці |