зіркість
ЗІРКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. зіркий. Молодими очима дивився колись ти на цей степ, була в очах орлина зіркість, а зараз сльозою розпливаються розгублені по царині краплини синього цвіту... (Гончар, Тронка, 1963, 217); Особливо ретельно зображені деталі, які підкреслюють силу тварини, її зіркість та швидкість (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 173); Міцкевич був художником дивовижної зіркості і надзвичайно тонкого слуху (Мист., 5, 1955, 41).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зіркість | зіркості |
Родовий | зіркості, зіркости | зіркостей |
Давальний | зіркості | зіркостям |
Знахідний | зіркість | зіркості |
Орудний | зіркістю | зіркостями |
Місцевий | на/у зіркості | на/у зіркостях |
Кличний | зіркосте | зіркості |