зіпсутість
ЗІПСУТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. зіпсутий. Охтирський же цільний у своїй зіпсутості і одверто, цинічно декларує своє міщанське пристосовництво (Вітч., 1, 1962, 154).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зіпсутість | зіпсутості |
Родовий | зіпсутості, зіпсутости | зіпсутостей |
Давальний | зіпсутості | зіпсутостям |
Знахідний | зіпсутість | зіпсутості |
Орудний | зіпсутістю | зіпсутостями |
Місцевий | на/у зіпсутості | на/у зіпсутостях |
Кличний | зіпсутосте | зіпсутості |