здрастувати
ЗДРАСТУВАТИ, рідко ЗДРАВСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Бути здоровим; благополучно існувати. [Семен:] Що ж бабуся твоя, чи здрастують ще? [Одарка (жартуючи) :] Підскакують; з печі до долу, а з долу на піч (Кроп., І, 1958, 61); Всесвітня свашка поклонилась, І чарочка перчівочки [перцівочки] вродилась. - Ну, по цій мові,- каже Клим, - Дай боже здрастувать усім! (Гл., Вибр., 1951, 155); * Образно. - Ще Горацій казав, що яке б глупство не вчинили царі, за все розплачуються народи. Істина ця, на жаль, поки що здравствує на землі (Кочура, Зол. грамота, 1960, 139).
2. наказ. сп. здрастуй (здрастуйте). Вітання при зустрічі.- Здрастуйте, дідусю! - закричало радісно дитя (Мирний, І, 1954, 286).
@ Здрастуйте вам у хату - усталена формула вітання, яку вживають, заходячи до хати.- Здрастуйте вам у хату,- привітався він, увійшовши (Мик., II, 1957, 283).
3. наказ. сп. здрастуй (здрастуйте), у знач. виг., фам. Уживається при вираженні здивування, заперечення і т. ін. [Мирон:] Суворов говорив - воювать не числом, а вмінням. Якість - велике діло. [Горлов:] Здрастуй, а ми що ж, воювати не вміємо? Цього у нас хоч відбавляй (Корн., II, 1955, 16).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здрастую | здрастуємо |
2 особа | здрастуєш | здрастуєте |
3 особа | здрастує | здрастують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здрастуватиму | здрастуватимемо |
2 особа | здрастуватимеш | здрастуватимете |
3 особа | здрастуватиме | здрастуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | здрастував | здрастували |
Жіночий рід | здрастувала | |
Середній рід | здрастувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здрастуймо | |
2 особа | здрастуй | здрастуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | здрастуючи | |
Минулий час | здрастувавши |