жуйні
ЖУЙНІ, -их, ім. Підряд парнокопитих ссавців, що містить 5 сучасних родин: оленцеві, оленеві, жирафові, вилорогові, порожнисторогі; переважно стадні полігамні тварини; в процесі травлення жуйних велику роль відіграє відрижка і вторинне пережовування їжі; мають важливе господарське значення; з домашніх тварин – це велика рогата худоба, вівці, кози; дикі види – об’єкт промислу (використовуються головним чином м'ясо і шкіра).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жуйні | |
Родовий | жуйних | |
Давальний | жуйним | |
Знахідний | жуйні | |
Орудний | жуйними | |
Місцевий | на/у жуйних | |
Кличний | жуйні |
жуйний
ЖУЙНИЙ, а, е. 1. Який жує жуйку (у 2 знач.). За останні роки вивчено роль передшлункового травлення в обміні речовин у жуйних тварин (Наука.., 7, 1958, 34).
2. у знач. ім. жуйні, них, мн. Тварини підряду парнокопитних, які жують жуйку. В травленні у жуйних, як відомо, беруть участь мікроорганізми (Соц. твар., 1, 1956, 21).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | жуйний | жуйна | жуйне | жуйні |
Родовий | жуйного | жуйної | жуйного | жуйних |
Давальний | жуйному | жуйній | жуйному | жуйним |
Знахідний | жуйний, жуйного | жуйну | жуйне | жуйні, жуйних |
Орудний | жуйним | жуйною | жуйним | жуйними |
Місцевий | на/у жуйному, жуйнім | на/у жуйній | на/у жуйному, жуйнім | на/у жуйних |