експонент
ЕКСПОНЕНТ, а, ч. 1. Особа або організація, експонати якої показані на виставці. Майже із ста країн приїздять сюди [на лейпцігський ярмарок] експоненти і покупці. З кожним роком збільшується обсяг торговельних угод (Рад. Укр., 28.11 1965, 4); Виставка [1913 р. у Києві] стала знаряддям реклами, комерційної боротьби. Вона дає для огляду тільки те, що вигідно показати самим експонентам (Рад. Укр., 4.ХІІ, 1958. 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | експонент | експоненти |
Родовий | експонента | експонентів |
Давальний | експонентові, експоненту | експонентам |
Знахідний | експонент, експонента | експоненти, експонентів |
Орудний | експонентом | експонентами |
Місцевий | на/у експоненті | на/у експонентах |
Кличний | експоненте | експоненти |
експонента
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | експонента | експоненти |
Родовий | експоненти | експонент |
Давальний | експоненті | експонентам |
Знахідний | експоненту | експоненти |
Орудний | експонентою | експонентами |
Місцевий | на/у експоненті | на/у експонентах |
Кличний | експоненто | експоненти |