вимащувати
ВИМАЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИМАСТИТИ, ащу, астиш, док., перех. 1. Покривати, змазувати що-небудь повністю мастилом або якимсь жиром. Вимащувала [Марійка] собі й синам голови й чесала їх гладко й гарно (Коб., II, 1956, 33); Кіхана ж про всякий випадок вимастив і свого карабіна (Ю. Янов., І, 1958, 187).
2. Те саме, що вимазувати 1. Мати причепурила хату, вимастила долівку, посипала її травою, - запашно в хаті та зелено (Вишня, II, 1956, 347).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимащую | вимащуємо |
2 особа | вимащуєш | вимащуєте |
3 особа | вимащує | вимащують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимащуватиму | вимащуватимемо |
2 особа | вимащуватимеш | вимащуватимете |
3 особа | вимащуватиме | вимащуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вимащував | вимащували |
Жіночий рід | вимащувала | |
Середній рід | вимащувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимащуймо | |
2 особа | вимащуй | вимащуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вимащуючи | |
Минулий час | вимащувавши |