бестія
БЕСТІЯ, ї, ж. 1. заст. Дикий звір. Страшні бестії вишкірюють зуби з полотен буди [комедіантської] (Стеф., І, 1949, 166).
2. лайл. Про лиху, хитру людину, бешкетника, крутія і т. ін. - Що скажеш, шельмо?.. І не стогне! Завзята бестія! (Шевч., І, 1963, 92); - А писар, то вже й не буду говорити про нього.. - ця бестія хитра, як лисиця, а розумна, як сатана (Н.-Лев., IV, 1956, 52); Розпилася бестія, і з пам'яті його вибило, забув, що родину має! (Фр., II, 1950, 216); - О,.. це порядна бестія. За кілька тижнів така блискуча кар'єра... (Кач., II, 1958, 331).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бестія | бестії |
Родовий | бестії | бестій |
Давальний | бестії | бестіям |
Знахідний | бестію | бестій |
Орудний | бестією | бестіями |
Місцевий | на/у бестії | на/у бестіях |
Кличний | бестіє | бестії |