анемічний
АНЕМІЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до анемія; недокрівний.
2. перен. Безсилий, млявий, кволий. Буваю часто в анемічному стані, надто надвечір, - маленькі одливи від голови і певна безсилість (Л. Укр., V, 1956, 356);
* Образно. Жадна земля випила за літо сонце, і вона стало бліде, анемічне (Коцюб., II, 1955, 248).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | анемічний | анемічна | анемічне | анемічні |
Родовий | анемічного | анемічної | анемічного | анемічних |
Давальний | анемічному | анемічній | анемічному | анемічним |
Знахідний | анемічний, анемічного | анемічну | анемічне | анемічні, анемічних |
Орудний | анемічним | анемічною | анемічним | анемічними |
Місцевий | на/у анемічному, анемічнім | на/у анемічній | на/у анемічному, анемічнім | на/у анемічних |