алокуція
АЛОКУЦІЯ, -ї, ж. 1. Урочиста промова; повчальна промова; фраза, якою починається промова. 2. У Стародавньому Римі – звернення полководця до армії. 3. Звернення Папи Римського до колегії кардиналів. 4. Звернення до підсудного (не з метою послухати причини, які підштовхнули його до скоєння злочину, але щоб він розказав суду про які-небудь обставини, що можуть пом’якшити його провину).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | алокуція | алокуції |
Родовий | алокуції | алокуцій |
Давальний | алокуції | алокуціям |
Знахідний | алокуцію | алокуції |
Орудний | алокуцією | алокуціями |
Місцевий | на/у алокуції | на/у алокуціях |
Кличний | алокуціє | алокуції |