алогічний
АЛОГІЧНИЙ, а, е, книжн. Суперечний логіці; безглуздий.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | алогічний | алогічна | алогічне | алогічні |
Родовий | алогічного | алогічної | алогічного | алогічних |
Давальний | алогічному | алогічній | алогічному | алогічним |
Знахідний | алогічний, алогічного | алогічну | алогічне | алогічні, алогічних |
Орудний | алогічним | алогічною | алогічним | алогічними |
Місцевий | на/у алогічному, алогічнім | на/у алогічній | на/у алогічному, алогічнім | на/у алогічних |