агротехніка
АГРОТЕХНІКА, и, ж. Система заходів для вирощування сільськогосподарських культур. Висока агротехніка і наполеглива праця завжди забезпечують багатий урожай (Рад. Укр., 27.XI 1966, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | агротехніка | агротехніки |
Родовий | агротехніки | агротехнік |
Давальний | агротехніці | агротехнікам |
Знахідний | агротехніку | агротехніки |
Орудний | агротехнікою | агротехніками |
Місцевий | на/у агротехніці | на/у агротехніках |
Кличний | агротехніко | агротехніки |
агротехнік
АГРОТЕХНІК, а, ч. Фахівець з агротехніки. Агротехнік захоплено.. розповідає про окремі високоврожайні сорти [цитрусових] (Вол., Сади.., 1950, 120).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | агротехнік | агротехніки |
Родовий | агротехніка | агротехніків |
Давальний | агротехнікові, агротехніку | агротехнікам |
Знахідний | агротехніка | агротехніків |
Орудний | агротехніком | агротехніками |
Місцевий | на/у агротехніку, агротехнікові | на/у агротехніках |
Кличний | агротехніку | агротехніки |