молібден
МОЛІБДЕН, у, ч. Широко застосовуваний у техніці твердий метал із сріблисто-білим блиском на зломі. З елементів шостої групи періодичної системи до металів належать хром, молібден і вольфрам (Заг. хімія, 1955, 586); Надра Вірменії містять невичерпні запаси молібдену, міді, свинцю, цинку, золота і інших цінних металів (Кой. Укр., З, 1967, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Молібден | Молібдени |
Родовий | Молібдену | Молібденів |
Давальний | Молібденові, Молібдену | Молібденам |
Знахідний | Молібден | Молібдени |
Орудний | Молібденом | Молібденами |
Місцевий | на/у Молібдені | на/у Молібденах |
Кличний | Молібдене | Молібдени |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | молібден | молібдени |
Родовий | молібдену | молібденів |
Давальний | молібденові, молібдену | молібденам |
Знахідний | молібден | молібдени |
Орудний | молібденом | молібденами |
Місцевий | на/у молібдені | на/у молібденах |
Кличний | молібдене | молібдени |