калмики
КАЛМИКИ, ів, мн. (одн. калмик, а, ч.; калмичка, и, ж. ). Основне населення Калмицької Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. Зверни, голубко моя, увагу на завтрашню мою замітку про калмиків та якутів (Коцюб., III, 1956, 170); Калмик з широкими вилицями ходив сюди й туди палубою, переступаючи через сплячих (Донч., III, 1956, 78).
калмик
КАЛМИК див. калмики.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | калмик | калмики |
Родовий | калмика | калмиків |
Давальний | калмикові, калмику | калмикам |
Знахідний | калмика | калмиків |
Орудний | калмиком | калмиками |
Місцевий | на/у калмику, калмикові | на/у калмиках |
Кличний | калмику | калмики |