ціпити
ЦІПИТИ, плю, пиш; мн. ціплять; недок. Міцно, щільно стискувати. «..я живий!» Підводився [Микита] на лікті, І ціпив зуби, щоб не застогнать (Шпорта, Запоріжці, 1952, 63).
◇ Мороз ціпить - тримається великий мороз. Коло Морозовської повіяли теплі вітри, пригріло сонце, почав підтавати сніг, але ночами ще ціпили дошкульні морози (Кучер, Зол. руки, 1948, 54).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ціплю | ціпимо |
2 особа | ціпиш | ціпите |
3 особа | ціпить | ціплять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ціпитиму | ціпитимемо |
2 особа | ціпитимеш | ціпитимете |
3 особа | ціпитиме | ціпитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ціпив | ціпили |
Жіночий рід | ціпила | |
Середній рід | ціпило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ціпмо | |
2 особа | ціп | ціпте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ціплячи | |
Минулий час | ціпивши |