хлоня
ХЛОНЯ, і, ч., розм. Пестлива назва хлопця (перев. при звертанні). - Годі ж бо, годі, любий мій хлоню! Сльози вкрашають чисте обличчя (П. Куліш, Вибр., 1969, 382); Учися, мій хлоню, відмінником будь, люби і поля, і діброви! (Сос., Щастя.., 1962, 120); А хлоня мій ходить як слід іще не може. Батьки ведуть його (Сос., II, 1958, 342).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хлоня | хлоні |
Родовий | хлоні | хлонь |
Давальний | хлоні | хлоням |
Знахідний | хлоню | хлонь |
Орудний | хлонею | хлонями |
Місцевий | на/у хлоні | на/у хлонях |
Кличний | хлоне | хлоні |