хилятися
ХИЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., розм. 1. Колихатися, хитатися, гойдатися. Рис у сонячних затонах затишних Шумить, хиляється на стеблах золотих (Вирган, В розп. літа, 1959, 170); Першим прибув до причалу катер. На флагштоку кволо хилявся червоний прапорець, а на палубі, гостро вдивляючись у натовп, стояли з рушницями матроси (Панч, І, 1956, 65); // Хитатися в різні боки (про людину). [Палажка:] Іду сюди, а щось на порозі сидить. Думала - вона. - Хвенько! гукаю. А воно - як замурчить!.. Коли придивлюся, аж то Хведір сидить і хиляється на всі боки (Мирний, V, 1955, 230); Бідна Леся, мабуть, добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху: хилялась, як п'яна, і нічого не знала, що з нею діється (П. Куліш, Вибр., 1969, 102); // Пригинатися, схилятися. Недалеко до півночі з його [тинку] вийшло два чоловіки і то спотикаючись, то хиляючись один на одного, вони простували на гору (Мирний, IV, 1955, 201); Хиляючись до тих квіток палких, Я чув, що й спів солодкий з них виходить, Мов пасма тонів ніжних і м'яких (Фр., XI, 1952, 291); Підбився я, хиляючись сам коло печі... (Барв., Опов.., 1902, 81).
2. Вештатися, тинятися. - Не було, Христе, гіршого лиха, як те кріпацтво! Якби не воно,- хіба б я хилялася отак по світу, як оце хиляюся? (Мирний, III, 1954, 164).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хиляюся | хиляємося |
2 особа | хиляєшся | хиляєтеся |
3 особа | хиляється | хиляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хилятимуся | хилятимемося |
2 особа | хилятимешся | хилятиметеся |
3 особа | хилятиметься | хилятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хилявся | хилялися |
Жіночий рід | хилялася | |
Середній рід | хилялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хиляймося | |
2 особа | хиляйся | хиляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хиляючись | |
Минулий час | хилявшись |