уважати
УВАЖАТИ (ВВАЖАТИ), аю, аєш, недок . 1. неперех., перев. із спол. що. Мати якусь думку; думати, гадати. Вона [мама] уважала, що мені треба вийти на свіже повітря (Коцюб., II, 1955, 360); Андрій Бурма вважав, що він найкраще за всіх умів бігати на лижах (Донч., Ю. Васюта, 1950, 122); Ми, радянські перекладачі, прийшли до одностайної твердої думки: ми вважаємо, що переклад з будь-якої мови на будь-яку мову принципово можливий, - незалежно від того, на якому щаблі розвитку та чи інша мова стоїть (Рильський, IX, 1962, 60).
2. перех., ким, чим, яким, за кого - що, за якого. Визнавати якимось, прирівнювати до кого-, чого-небудь, давати якусь оцінку. Дійшло до того, що ніхто вже Вареника не вважав і за чоловіка, а так-таки за самісінького куцого... (Мирний, І, 1949, 138); Двірський економ.. уважав Василину майже за двірську наймичку (Март., Тв., 1954, 64); Участь в збірнику наших кращих молодших письменників я уважаю дуже і дуже бажаною (Коцюб., III, 1956, 220); [Руфін:] Я б за щастя вважав, якби ти в мене оселився (Л. Укр., II, 1951, 357); Вранці, перед сніданком, примусили її випити якийсь гіркий чай. З цього дізналася Дарка, що її вважають за хвору (Вільде, Повнол. діти, 1960, 4); Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою, людиною, для якої почуття обов'язку понад усе (Гончар, Тронка, 1963, 309); Вважаю неможливим, як дехто цього вимагає, щоб автор поетичного перекладу, отже й сам поет, цілком забув про себе, цілком підкорився індивідуальності іншого поета (Рильський, IX, 1962, 21); Гуро не вважав за потрібне відповідати на таке глузливе запитання (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 104).
3. неперех. Спостерігати, уважно дивитися з якоюсь метою або обирати що-небудь предметом своєї уваги. Він [Олекса] догадався, що се його власні сини, вернув до них і велів їм іти під ліс і уважати, щоб товариші несподівано не надійшли (Фр., VIII, 1952, 203); - Паскудна трава! - буркнув Яким, - паскудна трава! Треба буде при волочінні уважати, аби й корінчика не лишилося (Кобр., Вибр., 1954, 45); Дід посадив його [Петрика] на коліна і уважав, аби в печі горшки не позбігали (Черемш., Тв., 1960, 34); // на кого - що, діал. Слідкувати за ким-, чим-небудь. [Публій:] ..Воно то правда, що жінці, ще й матроні, випадає на кожний крок свій уважати пильно (Л. Укр., III, 1952, 171).
4. неперех., на кого - що. Зважати на кого-, що-небудь, надавати значення чомусь, рахуватися з ким-, чим-небудь. Не вважай на врожай, а жито сій,- то хліб буде (Укр.. присл.., 1955, 98); Косаря уночі Зострічають [зустрічають] сичі, Тне косар, не спочиває, Й ні на кого не вважає, Хоч і не проси (Шевч., І, 1951, 394); - До французької мови і до музики добре і я бралась; до танців тож.. На се вже кожен уважає, кожен і похвалить (Вовчок, І, 1955, 104); Князь Ігор очі до зеніту звів І бачить: сонце під покровом тьмяним; Далека Русь за обрієм багряним, І горе чорний накликає Див. Та не вважає князь на віщий спів (Зеров, Вибр., 1966, 51); [Лизогуб:] Нам потрібен такий гетьман, що об'єднає увесь народ, щоб на нас вважали у Варшаві (Корн., І, 1955, 210); // Брати до уваги, враховувати щось. - Уважай, яка мати смутна, та й у якій вона тривозі... (Вовчок, І, 1955, 207); Корабелю, вважай, знову помчать тебе В море хвилі буйні... Що ти?.. Вертай назад (Зеров, Вибр., 1966, 268); - Уважай, найбільше можна заробити у німців-колоністів, але ті й силу твою вибиватимуть, мов горстку конопель (Стельмах, І, 1962, 472); // Пильнувати, бути обережним, уважним. Місцями остерігав Олекса Якима, щоби уважав і не впав до якої ями (Ков., Світ.., 1960, 25); [Бабуся:] Вважайте, крихотки [каченятка], вважайте! Як лиса вгледите, - втікайте! (Олесь, Вибр,, 1958, 476); // діал. Слухати, бути уважним. - Але-бо ти, Грицю-небоже, нічого не вважаєш, - крикнув на нього професор і покрутив його за вухо (Фр., II, 1950, 58); - Слухайте ж, - говорив далі Стрибог, - та нехай же мені ніхто вже не перебиває, а вважайте добре, аби ви мене порозуміли (Март., Тв., 1954, 136).
Не вважаючи на що - не звертаючи уваги на щось, не рахуючись з чимось. Він.. наговорив синам сім мішків гречаної вовни, не вважаючи на святу п'ятницю (Н.-Лев., II, 1956, 266); Не вважаючи на все, що було, у неї [Левантини] в серці завсігди жевріла іскра кохання до Романа (Гр., II, 1963, 285); Уважаючи на що - беручи до уваги, враховуючи щось. [Префект:] Я ощадив його, вважаючи на молодощі ніжні (Л. Укр., III, 1952, 455); Уважаючи на гармидер бойовий, що стояв над берегом озера, вершники під'їхали занадто близько й почали розглядати мури й окопища (Стар., Облога.., 1961, 60); Уважай сам (сама); Уважайте самі - зважай, вирішуй сам (сама), зважайте, вирішуйте самі. Чи добра кобила? - Вважайте самі (Сл. Гр.); Як уважаєш (уважаєте) - вживається у відповіді з відтінком перестороги, має значення: як хочеш (хочете). [Саня:] Та ходи ж і ти, Любочко! [Любов:] Ні, я не можу. [Саня:] Ну, як уважаєш... (Л. Укр., II, 1951, 53).
5. у знач. вставн. сл. вважай, вважайте. Уживається у значенні, близькому до слів можна сказати, мабуть. - Що то значить - Батьківщина!.. Доки маєш її, ти багатий, ти й дужий, ти й усім потрібний, Романе... А не дай би бог її втратив, отоді вже, вважай, нема в тебе нічого (Гончар, III, 1959, 192); -Старієте, Антоне Андрійовичу, - зауважила Уляна Григорівна.. - Нічого не вдієш, матінко; вважай, за половину шостого десятка перевалило (Добр., Очак. ризмир, 1965, 31); Давно те було - літ, вважай, з п'ятдесят, Як ми посадили чудесний цей сад (Нех., Чудесний сад, 1962, 5).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уважаю | уважаємо |
2 особа | уважаєш | уважаєте |
3 особа | уважає | уважають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уважатиму | уважатимемо |
2 особа | уважатимеш | уважатимете |
3 особа | уважатиме | уважатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уважав | уважали |
Жіночий рід | уважала | |
Середній рід | уважало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уважаймо | |
2 особа | уважай | уважайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уважаючи | |
Минулий час | уважавши |