триклятущий
ТРИКЛЯТУЩИЙ, а, е, розм. Підсил. до триклятий. Він [спеціаліст-рослинник] прочитає цілу лекцію про ці триклятущі паразитарні рослини, що забивають наші врожаї (Вишня, II, 1956, 45); Нещодавно Яремчук подав заяву до партії.. І треба було, щоб саме тепер його зачепив отой триклятущий німецький осколок (Цюпа, Назустріч.., 1958, 224).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | триклятущий | триклятуща | триклятуще | триклятущі |
Родовий | триклятущого | триклятущої | триклятущого | триклятущих |
Давальний | триклятущому | триклятущій | триклятущому | триклятущим |
Знахідний | триклятущий, триклятущого | триклятущу | триклятуще | триклятущі, триклятущих |
Орудний | триклятущим | триклятущою | триклятущим | триклятущими |
Місцевий | на/у триклятущому, триклятущім | на/у триклятущій | на/у триклятущому, триклятущім | на/у триклятущих |