татарва
ТАТАРВА, и, ж., збірн., зневажл., заст. Татари (у 2 знач.). Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то.. ховаються по байраках і котловинах (Стор., І, 1957, 203); - Набігла татарва на нашу сторону, що попалила, що порубала, а що того полону набрала? (Мирний, І, 1954, 182); І горло їй [Україні] уже не стисне Ні шляхта, ані татарва (Павл., Бистрина, 1959, 26); * У порівн. - Ото нападуть [жандарми] на нас татарвою, сплюндрують та змісять все село (Козл., Ю. Крук, 1957, 356).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | татарва | татарви |
Родовий | татарви | татарв |
Давальний | татарві | татарвам |
Знахідний | татарву | татарви |
Орудний | татарвою | татарвами |
Місцевий | на/у татарві | на/у татарвах |
Кличний | татарво | татарви |