суховершити
СУХОВЕРШИТИ, шить, недок., спец. Те саме, що суховершинити. Сосни починають суховершити, іноді всихають (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 410); Черешні на цих [солонцюватих] грунтах з настанням плодоношення суховершать (Колг. Укр., 2, 1956, 33).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | суховершу | суховершимо |
2 особа | суховершиш | суховершите |
3 особа | суховершить | суховершать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | суховершитиму | суховершитимемо |
2 особа | суховершитимеш | суховершитимете |
3 особа | суховершитиме | суховершитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | суховершив | суховершили |
Жіночий рід | суховершила | |
Середній рід | суховершило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | суховершімо | |
2 особа | суховерши | суховершіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | суховершачи | |
Минулий час | суховершивши |