стонадцятий
СТОНАДЦЯТИЙ, а, е, розм. Числівник порядковий, відповідний до неозначено-кількісного числівника стонадцять. - Ні, я ще служу, дядьку Юхиме, тільки тепер уже на іншому фронті. Тепер я вже не солдат стонадцятого ширванського полку, а... січовий козак, як колись діди наші козакували (Ле, Ю. Кудря, 1956, 5).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стонадцятий | стонадцята | стонадцяте | стонадцяті |
Родовий | стонадцятого | стонадцятої | стонадцятого | стонадцятих |
Давальний | стонадцятому | стонадцятій | стонадцятому | стонадцятим |
Знахідний | стонадцятий, стонадцятого | стонадцяту | стонадцяте | стонадцяті, стонадцятих |
Орудний | стонадцятим | стонадцятою | стонадцятим | стонадцятими |
Місцевий | на/у стонадцятому, стонадцятім | на/у стонадцятій | на/у стонадцятому, стонадцятім | на/у стонадцятих |