сплощений
СПЛОЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до сплощити.
2. у знач. прикм. Який має форму чогось стиснутого, придавленого зверху; приплюснутий. Моїм безпосереднім сусідом.. був якийсь Волянський - тихий та спокійний хлопчик, з головою так видовженою і сплощеною з боків, як я не бачив ні в кого потому (Фр., IV, 1950, 226); Форма гальок.. здовжена, веретеноподібна, дещо сплощена (Геол. ж., XVI, 4, 1956, 63).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сплощений | сплощена | сплощене | сплощені |
Родовий | сплощеного | сплощеної | сплощеного | сплощених |
Давальний | сплощеному | сплощеній | сплощеному | сплощеним |
Знахідний | сплощений, сплощеного | сплощену | сплощене | сплощені, сплощених |
Орудний | сплощеним | сплощеною | сплощеним | сплощеними |
Місцевий | на/у сплощеному, сплощенім | на/у сплощеній | на/у сплощеному, сплощенім | на/у сплощених |