підрядність
ПІДРЯДНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. підрядний2 1.
2. грам. Синтаксичний зв'язок між елементами, що виражає залежність одного з них від другого. Щодо характеру взаємозв'язку сполучуваних слів, словосполучень чи речень розрізняють сполучники сурядності, або сурядні, і сполучники підрядності, або підрядні (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 335).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підрядність | підрядності |
Родовий | підрядності, підрядности | підрядностей |
Давальний | підрядності | підрядностям |
Знахідний | підрядність | підрядності |
Орудний | підрядністю | підрядностями |
Місцевий | на/у підрядності | на/у підрядностях |
Кличний | підрядносте | підрядності |