підновляти
ПІДНОВЛЯТИ, яю, яєш і ПІДНОВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДНОВИТИ, новлю, новиш; мн. підновлять; док., перех. 1. Робити що-небудь новішим, лагодити, замінюючи в ньому щось застаріле або зіпсоване, пошкоджене. - В містечках що діється? - спитав хорунжого сотник . - А тамечки Максим Розсадилоб з левенцями порається - підновляють окопи, розставляють гармати (Стар., Облога.., 1961, 32); Скориставшись з відсутності графині, Кароль Ганський наказав освітити великий зал на першому поверсі в палаці, прибрати в покоях, підновити меблі (Рибак, Помилка.., 1956, 250); // Переобладнувати, роблячи кращим. Гнатів батько хату підновив, зробив з неї дві хати, через сіни, щоб було обом синам - Якимові й Гнату (Кучер, Прощай.., 1957, 148); // Змінювати що-небудь, вносячи, вводячи щось нове. * Образно. - Що, - питаю, - підновив [Карпо] кров свою трохи? - Та підновляю... Зразу не можна... (Коцюб., І, 1955, 300); Підновити теорію.
2. перен., розм. Нагадувати про що-небудь. Побита Галя ляже спати і переспала б може своє лихо, коли б Василь не підновляв заново (Мирний, IV, 1955, 71); Недавня невдача з слобожанами за спаш не заволоклася забуттям, як сьогодні ота рева [Христя] підновила, підложивши до серця ще пекучішого огню (Мирний, III, 1954, 359).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підновляю | підновляємо |
2 особа | підновляєш | підновляєте |
3 особа | підновляє | підновляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підновлятиму | підновлятимемо |
2 особа | підновлятимеш | підновлятимете |
3 особа | підновлятиме | підновлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підновляв | підновляли |
Жіночий рід | підновляла | |
Середній рід | підновляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підновляймо | |
2 особа | підновляй | підновляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підновляючи | |
Минулий час | підновлявши |