пустіти
ПУСТІТИ, іє, недок. Те саме, що порожніти. Поле їх рік в рік гіршіє [гіршає], пустіє, Хоч орють і полють не гірше від всіх (Фр., X, 1954, 178); Двір помалу пустів. Лишились тільки обрані - Прокіп, Гуща й Мажуга (Коцюб., II, 1955, 83); Пустіє, безлюдніє вулиця - вулиця Вільної Академії (Гончар, Людина.., 1960, 52); Місця пустіють за столом: Не всі з шляхів приходять гості (Стельмах, V, 1963, 142); * Образно. Життя моє з дня на день пустіло і глухло і не було мені нічого одрадного для душі (Мирний, V, 1955, 346); // безос. Спорожнилась Ганнина скриня. Пустіє і в коморі, і на дворі (Н.-Лев., І, 1956, 101); Гомін, а за ним і музики стихають, на майдані пустіє (Вас., І, 1959, 210).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пустію | пустіємо |
2 особа | пустієш | пустієте |
3 особа | пустіє | пустіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пустітиму | пустітимемо |
2 особа | пустітимеш | пустітимете |
3 особа | пустітиме | пустітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пустів | пустіли |
Жіночий рід | пустіла | |
Середній рід | пустіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пустіймо | |
2 особа | пустій | пустійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пустіючи | |
Минулий час | пустівши |