просвітянин
ПРОСВІТЯНИН, а, ч., іст. Представник або послідовник просвіти (у 2 знач.). Просвітяни вороже ставилися до всілякого новаторства, до всіляких спроб розширити ідейно-тематичний та художній діапазони літератури (Від давнини... І, 1960, 61).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | просвітянин | просвітяни |
Родовий | просвітянина | просвітян |
Давальний | просвітянинові, просвітянину | просвітянам |
Знахідний | просвітянина | просвітян |
Орудний | просвітянином | просвітянами |
Місцевий | на/у просвітянині, просвітянинові | на/у просвітянах |
Кличний | просвітянине | просвітяни |