прокурист
ПРОКУРИСТ, -а, ч. В деяких країнах – довірений торгового підприємства, який має широкі повноваження (прокуру) на здійснення різних угод із збереженням права контролю за їх виконанням власником підприємства; при підписанні угод прокурист зобов'язаний до свого імені додавати вказівку на прокуру і не має права передавати свої повноваження нікому іншому.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прокурист | прокуристи |
Родовий | прокуриста | прокуристів |
Давальний | прокуристові, прокуристу | прокуристам |
Знахідний | прокуриста | прокуристів |
Орудний | прокуристом | прокуристами |
Місцевий | на/у прокуристі, прокуристові | на/у прокуристах |
Кличний | прокуристе | прокуристи |