присушений
ПРИСУШЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до присушити. Повернувся старий уже забрьоханий поталими снігами, обвіяний і наче аж присушений, як тараня, передвесінніми вітрами. (Ле, Наливайко, 1957, 129); * Образно. Присушений паперами і чужою горілкою, писар, в картатих панських галанцях, щось вичитував з паперів і раз од разу питально поглядав на старшину (Стельмах, І, 1962, 211).
2. у знач. прикм. Який трохи присушився, підсох. Новиков щільно прикладає вухо до присушеної трави (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 571).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | присушений | присушена | присушене | присушені |
Родовий | присушеного | присушеної | присушеного | присушених |
Давальний | присушеному | присушеній | присушеному | присушеним |
Знахідний | присушений, присушеного | присушену | присушене | присушені, присушених |
Орудний | присушеним | присушеною | присушеним | присушеними |
Місцевий | на/у присушеному, присушенім | на/у присушеній | на/у присушеному, присушенім | на/у присушених |