порозхлюпуватися
ПОРОЗХЛЮПУВАТИСЯ, ується, док. Розхлюпатися, розплескатися в багатьох місцях (про воду або якусь іншу рідину).
порозходитися і рідко ПОРОЗІХОДИТИСЯ, иться, имося, итеся, док. 1. Розійтися в різні сторони (про всіх або багатьох). У селі люди почали відставати від гурту, громадка меншала, розмова ще тихша ставала, далі вже всі порозходились по хатах (Л. Укр., III, 1952, 562); Позачиняли [люди] свої комори, познімали терези і порозіходились (Кв.-Осн., II, 1956, 135); // Піти геть звідкись. Було як мати не пустить мене на вечорниці, то й парубки порозходяться (Стор., І, 1957, 101); Гості попрощались, порозходились (Коцюб., І, 1955, 47); Повернувшись додому, мати вже не застала нікого під хатою - порозходились спати (Головко, II, 1957, 425); // перен. Роз'їхатися в різні місця. Брати порозходились із дому: старший, Пилип, у прийми пристав, а Федь замолоду в місті на заводі (Головко, II, 1957, 190).
2. Поширитися по поверхні, втрачаючи чіткі обриси; розпливтися (про плями, сліди від чого-небудь і т. ін.); // Розгладитися, розправитися (про складки, зморшки тощо).
3. Розвіявшись, розтанувши і т. ін., зникнути (про хмари, туман і т. ін.). Було хмарно й темно, а тепер хмари порозходилися й випустили на волю місяць (Гр., І, 1963, 410).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозхлюпуюся | порозхлюпуємося |
2 особа | порозхлюпуєшся | порозхлюпуєтеся |
3 особа | порозхлюпується | порозхлюпуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозхлюпувався | порозхлюпувалися |
Жіночий рід | порозхлюпувалася | |
Середній рід | порозхлюпувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозхлюпуймося | |
2 особа | порозхлюпуйся | порозхлюпуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозхлюпувавшись |