полежалий
ПОЛЕЖАЛИЙ, а, е, розм. 1. Який довго лежав. Виготовляють органо-мінеральну суміш поблизу приміщень тваринницьких ферм. До звичайного, полежалого гною додають каїніту і фосфатшлаку (Рад. Укр., 19.XII 1961, 2); // у знач. ім. полежале, лого, с., заст. Плата за зберігання поштової посилки, багажу, залізничного вантажу і т. ін. понад встановлений термін.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | полежалий | полежала | полежале | полежалі |
Родовий | полежалого | полежалої | полежалого | полежалих |
Давальний | полежалому | полежалій | полежалому | полежалим |
Знахідний | полежалий, полежалого | полежалу | полежале | полежалі, полежалих |
Орудний | полежалим | полежалою | полежалим | полежалими |
Місцевий | на/у полежалому, полежалім | на/у полежалій | на/у полежалому, полежалім | на/у полежалих |