повівання
ПОВІВАННЯ, я, с. Дія за знач. повівати 1. Лесі здалося, що це було зовсім недавно. Сонячний весняний день, галасливий гурт школярів, вантажні автомашини з тендітними деревцями-саджанцями, лоскотливе повівання.. вітру і задушевні молодечі пісні (Хижняк, Невгамовна, 1961, 3); // Свідчення, прикмета наближення, настання чого-небудь, ознака чогось. В грудях вогонь, холодне повівання Вже чую смерті над чолом... (Стар., Вибр., 1959, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | повівання | повівання |
Родовий | повівання | повівань |
Давальний | повіванню | повіванням |
Знахідний | повівання | повівання |
Орудний | повіванням | повіваннями |
Місцевий | на/у повіванні | на/у повіваннях |
Кличний | повівання | повівання |