папіряний
ПАПІРЯНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що паперовий 1-4. - Хліб-сіль їж, а правду ріж, - підказав Платон, одірвавшись на момент від папіряної серветки, що з неї він робив мудру будівлю (Досв., Вибр., 1959, 260); Вона [природа] - це мати. Будь же сином, А не естетом, І станеш ти не папіряним, - Живим поетом! (Рильський, І, 1960, 146).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | папіряний | папіряна | папіряне | папіряні |
Родовий | папіряного | папіряної | папіряного | папіряних |
Давальний | папіряному | папіряній | папіряному | папіряним |
Знахідний | папіряний, папіряного | папіряну | папіряне | папіряні, папіряних |
Орудний | папіряним | папіряною | папіряним | папіряними |
Місцевий | на/у папіряному, папірянім | на/у папіряній | на/у папіряному, папірянім | на/у папіряних |