орнаментний
ОРНАМЕНТНИЙ, а, е, мист. Прикм. до орнамент; // Признач. для орнаментування. Незвичайна краса і придатність до легкої обробки роблять лупак цінним орнаментним матеріалом (Літ. Укр., 20.VІІ 1965, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | орнаментний | орнаментна | орнаментне | орнаментні |
Родовий | орнаментного | орнаментної | орнаментного | орнаментних |
Давальний | орнаментному | орнаментній | орнаментному | орнаментним |
Знахідний | орнаментний, орнаментного | орнаментну | орнаментне | орнаментні, орнаментних |
Орудний | орнаментним | орнаментною | орнаментним | орнаментними |
Місцевий | на/у орнаментному, орнаментнім | на/у орнаментній | на/у орнаментному, орнаментнім | на/у орнаментних |