опльований
ОПЛЬОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оплювати. Кращі люди, що сторонилися досі чиновного стану.., почали потроху посуватись, натовплюватись у нього.. Вони були в загоні, опльовані усіма (Мирний, III, 1954, 185).
@ Мов (немов, ніби, як і т. ін. ) опльований - те саме, що Мов (немов, ніби, як і т. ін. ) обпльований (див. обпльований). - Та кого вона назвала? - допитувався Рубець у Проценка, що після того [невдалого залицяння] наче опльований ходив по садку (Мирний, III, 1954, 274).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | опльований | опльована | опльоване | опльовані |
Родовий | опльованого | опльованої | опльованого | опльованих |
Давальний | опльованому | опльованій | опльованому | опльованим |
Знахідний | опльований, опльованого | опльовану | опльоване | опльовані, опльованих |
Орудний | опльованим | опльованою | опльованим | опльованими |
Місцевий | на/у опльованому, опльованім | на/у опльованій | на/у опльованому, опльованім | на/у опльованих |