опитувати
ОПИТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПИТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Звертатися до однієї або кількох осіб із запитаннями для збирання певних відомостей, з'ясування чого-небудь. Ще на першому курсі Мар 'яна опитувала на факультеті хлопців, хто в яку спортивну секцію запишеться (Гончар, Людина.., 1960, 50); Коли Євген Панасович сказав, що треба опитати та переписати всіх неписьменних, Мусій аж прояснів (Речм., Весн. грози, 1961, 40); // Викликати по черзі учнів для перевірки їх знань. Готуючись до уроку, потрібно скласти список учнів, яких намічено опитати (Метод. викл. анат.., 1955, 13).
2. діал. Розпитуючи, відшукувати, знаходити що-небудь. Може, я де опитаю твій мішок (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опитую | опитуємо |
2 особа | опитуєш | опитуєте |
3 особа | опитує | опитують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опитуватиму | опитуватимемо |
2 особа | опитуватимеш | опитуватимете |
3 особа | опитуватиме | опитуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | опитував | опитували |
Жіночий рід | опитувала | |
Середній рід | опитувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опитуймо | |
2 особа | опитуй | опитуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | опитуючи | |
Минулий час | опитувавши |