одеколон
ОДЕКОЛОН, у, ч. Спирто-водяний розчин запашних ефірних масел, що є парфюмерним, гігієнічним та освіжаючим засобом. Він кисло буркнув, прийняв з рук Савки пляшку, скинув сорочку і почав обтирати одеколоном біле, жовтаве од старості тіло (Коцюб., II, 1955, 383); Оксана Сергіївна із розпущеними косами, пахуча й обновлена, оббризкала дівчину рештками одеколону (Ю. Янов., II, 1954, 70).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | одеколон | одеколони |
Родовий | одеколону | одеколонів |
Давальний | одеколонові, одеколону | одеколонам |
Знахідний | одеколон | одеколони |
Орудний | одеколоном | одеколонами |
Місцевий | на/у одеколоні | на/у одеколонах |
Кличний | одеколоне | одеколони |