облігатор
ОБЛІГАТОР, -а, ч. Емітент облігацій (держава, підприємство, банк).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | облігатор | облігатори |
Родовий | облігатора | облігаторів |
Давальний | облігаторові, облігатору | облігаторам |
Знахідний | облігатор | облігатори |
Орудний | облігатором | облігаторами |
Місцевий | на/у облігаторі | на/у облігаторах |
Кличний | облігаторе | облігатори |