обезнадіювати
ОБЕЗНАДІЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗНАДІЯТИ, ію, ієш, док., перех. Позбавляти надії. Історія з Людмилою Галаган, що так взаємини з нею і не зайшли далі "шапочного" знайомства, не обезнадіювала хлопця (Головко, II, 1957, 410).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обезнадіюю | обезнадіюємо |
2 особа | обезнадіюєш | обезнадіюєте |
3 особа | обезнадіює | обезнадіюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обезнадіюватиму | обезнадіюватимемо |
2 особа | обезнадіюватимеш | обезнадіюватимете |
3 особа | обезнадіюватиме | обезнадіюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обезнадіював | обезнадіювали |
Жіночий рід | обезнадіювала | |
Середній рід | обезнадіювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обезнадіюймо | |
2 особа | обезнадіюй | обезнадіюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обезнадіюючи | |
Минулий час | обезнадіювавши |