обезкровлювати
ОБЕЗКРОВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗКРОВИТИ, влю, виш; мн. обезкровлять; док., перех. 1. Робити безкровним (у 1 знач.); знекровлювати; // Робити дуже блідим внаслідок утрати або відпливу крові. Дмитро бачить, як несподівана новина обезкровлює обличчя Тура (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 781).
2. перен. Завдаючи певних утрат, робити слабим, знесиленим; послаблювати, знесилювати. А громадянська війна 1918-1920 років надзвичайно посилила розорення країни, затримала відбудову продуктивних сил її, обезкровила найбільше саме пролетаріат (Ленін, 32, 1951, 309); // військ. Підривати боєздатність, завдаючи втрат особовому складові. Кутузов наказав військам відходити на схід, продовжуючи в боях виснажувати і обезкровлювати противника (Іст. УРСР, І, 1953, 403).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обезкровлюю | обезкровлюємо |
2 особа | обезкровлюєш | обезкровлюєте |
3 особа | обезкровлює | обезкровлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обезкровлюватиму | обезкровлюватимемо |
2 особа | обезкровлюватимеш | обезкровлюватимете |
3 особа | обезкровлюватиме | обезкровлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обезкровлював | обезкровлювали |
Жіночий рід | обезкровлювала | |
Середній рід | обезкровлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обезкровлюймо | |
2 особа | обезкровлюй | обезкровлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обезкровлюючи | |
Минулий час | обезкровлювавши |