новісінький
НОВІСІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім, дуже новий. Канапка вже стояла в салоні, - новісінька, модного фасону (Л. Укр., III, 1952, 500); Широкоплечий військовий.. порипував новісінькими чобітьми (Тют., Вир, 1964, 59); Повз нас пробігали новісінькі величезні паровози (Сміл., Сашко, 1957, 57).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | новісінький | новісінька | новісіньке | новісінькі |
Родовий | новісінького | новісінької | новісінького | новісіньких |
Давальний | новісінькому | новісінькій | новісінькому | новісіньким |
Знахідний | новісінький, новісінького | новісіньку | новісіньке | новісінькі, новісіньких |
Орудний | новісіньким | новісінькою | новісіньким | новісінькими |
Місцевий | на/у новісінькому, новісінькім | на/у новісінькій | на/у новісінькому, новісінькім | на/у новісіньких |