несміливість
НЕСМІЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. несміливий 1. Франко покмітив, видко, мою несміливість і взяв мене попід руки та й завів у своє купе (Черемш., Тв., 1960, 390); Його охопила така несміливість і страх перед цією розкішшю, що він став біля дверей і не наважувався ступити кроку (Тют., Вир, 1964, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | несміливість | несміливості |
Родовий | несміливості, несміливости | несміливостей |
Давальний | несміливості | несміливостям |
Знахідний | несміливість | несміливості |
Орудний | несміливістю | несміливостями |
Місцевий | на/у несміливості | на/у несміливостях |
Кличний | несміливосте | несміливості |