непосвячений
НЕПОСВЯЧЕНИЙ, а, е. Який не знає чого-небудь, не обізнаний з чимсь. Щодня в операційних залах.. вони робили операції, в можливість яких звичайній непосвяченій людині важко й повірити (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 191).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | непосвячений | непосвячена | непосвячене | непосвячені |
Родовий | непосвяченого | непосвяченої | непосвяченого | непосвячених |
Давальний | непосвяченому | непосвяченій | непосвяченому | непосвяченим |
Знахідний | непосвячений, непосвяченого | непосвячену | непосвячене | непосвячені, непосвячених |
Орудний | непосвяченим | непосвяченою | непосвяченим | непосвяченими |
Місцевий | на/у непосвяченому, непосвяченім | на/у непосвяченій | на/у непосвяченому, непосвяченім | на/у непосвячених |