неминучість
НЕМИНУЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до неминучий. Ленін розвинув і поглибив вчення Маркса і Енгельса про неминучість загибелі капіталізму і перемоги соціалізму (Наука.., 4, 1960, 10); [Стьопа:] Він [Платон] одводить її [смерті] холодну руку, розриває кордони жорстокої неминучості (Корн., І, 1955, 87); Бульба стоїть вражений почутим.. Страшна дійсність постала перед його духовним поглядом у всій своїй суворій неминучості... (Довж., І, 1958, 237).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неминучість | неминучості |
Родовий | неминучості, неминучости | неминучостей |
Давальний | неминучості | неминучостям |
Знахідний | неминучість | неминучості |
Орудний | неминучістю | неминучостями |
Місцевий | на/у неминучості | на/у неминучостях |
Кличний | неминучосте | неминучості |