найперший
НАЙПЕРШИЙ, а, е. 1. Найвищ. ст. до перший 2 - 4, 6 - 8. Я в хаті мучився колись. Мої там сльози пролились, Найперші сльози (Шевч., II, 1963, 252); [Мохаммед:] Сонце перший промінь чомусь одному завжди віддає, найпершому, що стрінеться (Л. Укр., II, 1951, 335); Директор вирішив посадити хлопця в другий клас і не помилився. Борис іде тепер одним з найперших (Хижняк, Тамара, 1959, 212).
2. розм. Найважливіший, найголовніший. З борців насміхалася доля, Зростала проте їх громада. Добробут народний та воля - То наша найперша засада (Граб., І, 1959, 367).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | найперший | найперша | найперше | найперші |
Родовий | найпершого | найпершої | найпершого | найперших |
Давальний | найпершому | найпершій | найпершому | найпершим |
Знахідний | найперший, найпершого | найпершу | найперше | найперші, найперших |
Орудний | найпершим | найпершою | найпершим | найпершими |
Місцевий | на/у найпершому, найпершім | на/у найпершій | на/у найпершому, найпершім | на/у найперших |