нагніт
НАГНІТ, у, ч., діал. Гноблення. В часах пониження й неволі, І нагніту, і темноти.. Родився, ріс і виріс ти (Фр., X, 1954, 265); Середняки, збуваючись глитайського нагніту, стали поводитися вільніше (Епік, Тв., 1958, 235).
НАГНІТ, у, ч. Патологічні процеси переважно на холці коней, що виникають від погано припасованої збруї або неправильної посадки при їзді.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нагніт | нагніти |
Родовий | нагніту | нагнітів |
Давальний | нагнітові, нагніту | нагнітам |
Знахідний | нагніт | нагніти |
Орудний | нагнітом | нагнітами |
Місцевий | на/у нагніті | на/у нагнітах |
Кличний | нагніте | нагніти |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нагніт | нагніти |
Родовий | нагніту | нагнітів |
Давальний | нагнітові, нагніту | нагнітам |
Знахідний | нагніт | нагніти |
Орудний | нагнітом | нагнітами |
Місцевий | на/у нагніті | на/у нагнітах |
Кличний | нагніте | нагніти |