лікарка
ЛІКАРКА, и, ж. Жін. до лікар. Стара мати кидається.. до лікарки, то знов поспішається до знахарки (Вовчок, І, 1955, 355); Вона була педіатром, цебто лікаркою по дитячих хворобах (Ю. Янов., II, 1954, 64); * Образно. О чарівнице! лікарко чудова! Ти [весна] кличеш жити й тих, хто жить не хоче (Сам., І, 1958, 118).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лікарка | лікарки |
Родовий | лікарки | лікарок |
Давальний | лікарці | лікаркам |
Знахідний | лікарку | лікарок |
Орудний | лікаркою | лікарками |
Місцевий | на/у лікарці | на/у лікарках |
Кличний | лікарко | лікарки |