замирення
ЗАМИРЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. замирити 2, 3 і замиритися. Тепер був саме той час, коли після деякого замирення починали знову виявлятися перші іскри ворогування (Вас., І, 1959, 237); Місяць тривало замирення, а за день мав знову розпочатися наступ по всьому фронту (Панч, II, 1956, 61).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | замирення | замирення |
Родовий | замирення | замирень |
Давальний | замиренню | замиренням |
Знахідний | замирення | замирення |
Орудний | замиренням | замиреннями |
Місцевий | на/у замиренні | на/у замиреннях |
Кличний | замирення | замирення |